ДробиМатематика

Правила округлення десяткових дробів

Найчастіше так буває, що нам не потрібна висока точність обчислень. Наприклад, відстань між двома населеними пунктами становить 358,45 км. Сенсу для водіїв у такої точності ніякого немає – такі числа погано сприймаються і ще гірше запам’ятовуються. Цілком логічно буде в такому випадку вдатися до округлення, в результаті якого ми отримаємо відстань в 360 км, що недалеко від істини, але краще сприймається і запам’ятовується.

Іншим яскравим прикладом округлення є число “пі”. Переважна більшість людей на питання “чому дорівнює число пі?”, дадуть відповідь “3,14”. Насправді дрібна частина числа “пі” нескінченна π=3,14159…

Правила округлення:

  • округляючи будь-яке число необхідно знати до якого розряду слід проводити округлення;
  • знаючи розряд, до якого проводиться округлення, всі цифри, що стоять правіше за цей розряд, відокремлюються рисою;
  • підкреслюється перша цифра, що стоїть праворуч від риси;
  • якщо підкресленою цифрою є одна і цифр 0, 1, 2, 3, 4 – усі цифри, що знаходяться за межею, замінюються нулями;
  • якщо підкресленою цифрою є одна з цифр 5, 6, 7, 8, 9 – до розряду, до якого ведеться округлення, додається одиниця, а всі цифри, що стоять за межею, замінюються нулями;
  • в остаточній відповіді в дробовій частині десяткового дробу всі нулі, що стоять правіше за розряд, до якого велося округлення, відкидаються.

Приклади округлення

Округлити число 378,2590 до десятих:

378,2 | 590

378,3 | 000

378,3

Округлити число 34899,125 до сотень:

348| 99,125

349| 00,000

34900

Округлити число 1,996109 до сотих:

1,99 | 6109

2,00 | 0000

2,00

Як робиться прикидка

Прикидкою називають грубу оцінку результату обчислень.

Прикидку проводять з метою визначення майбутнього результату, щоб уникнути помилок у обчисленнях.

Порядок проведення прикидки:

  • округляють усі числа, що входять до числового виразу до однієї значущої цифри старшого розряду, що не дорівнює нулю;
  • проводять обчислення із округленими числами;
  • проводять обчислення з наданими числами, після чого порівнюють отриманий результат з прикидкою – якщо значення близькі, то обчислення виконані правильно.

Розберемо теорію на прикладі:

0,2890909 + 0,9984 – 0,0275

Проводимо округлення та робимо обчислення:

0,3 + 1,0 – 0,03 = 1,30 – 0,03 = 1,27

Проводимо обчислення з наданими числами:

0,2890909 + 0,9984 – 0,0275 = 1,2599909

Як бачимо, отримані результати дуже близькі, отже, ми не помилилися у обчисленнях.

У тому випадку, якщо в результаті грубої оцінки доводиться після округлення ділити або множити на нуль, надходять таким чином: розряд, до якого округляють зменшується і віднімається, обирають таким чином, щоб отримана після округлення різниця містила одну цифру, відмінну від нуля.

Припустимо, що треба обчислити наступний вираз:

24,39: (11,808-11,295)

Якщо проводити округлення за “стандартним правилом” прикидки, то вийде:

20: (10-10)

Але оскільки на нуль ділити не можна, нам треба правильно вибрати розряд, до якого слід округлити різницю в дужках, так, щоб не вийшло нуля. Це буде розряд десятих:

20: (11,8-11,3) = 20: 0,5 = 40

Проводимо “справжні” обчислення:

24,39: (11,808-11,295) = 24,39: 0,513 = 47,54385…

Як бачимо, отриманий результат досить близький до очікуваного, отже, ми не помилилися.