Українська

«Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію», — говорила Леся Українка. Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація. А інша геніальна поетеса, беззаперечний моральний авторитет для всіх українців, совість і серце нашої національної духовності Ліна Костенко переконана, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову…

Як вітаються українці – давайте з’ясуємо, як треба вітатися по-українському.
Скільки в українській мові букв/звуків – всі звуки можна поділити на мовні та немовні. А як передати звук на письмі? Правильно, літерами – які є графічним зображенням звуків. Простіше сказати, буква – це фотографія звука, його портрет.
Яку літеру можна назвати символом української мови – є в абетці цікава літера, схожа на свічечку, – Ї. Вона, до речі, є символом унікальності української мови.
Як відчути українську мову – що потрібно для того, аби знати українську мову? Навчитися добре її відчувати… І це неможливо без елементарних знань про звуки мови. Їх у нашій солов’їній, пригадуємо попередні заняття, – 38.
Чому “паляниця”? – росіянам нелегко справитися із завданням – їм важко вимовити слово «паляниця», адже в їхній мові інші фонетичні особливості.
Найбільш “не українська” літера абетки – 25 буквою українського алфавіту є літера Ф, яка позначає шумний глухий, непарний, твердий та у деяких позиціях напівпом’якшений звук Ф . Це, мабуть, найбільш сором’язлива літера серед інших.
“Репресована” літера абетки – розмова про цю літеру неможлива без екскурсу в нашу історію, де – безліч, безліч трагічних сторінок.
Коли пишемо “г”, а коли – “ґ”?
Як правильно: “дякую” чи “спасибі”? – український етикет має дві традиційні формули подяки – «спасибі» і «дякую». Вони мають різне походження. І, більше того, думка мовознавців щодо цього неоднозначна.
Чому не можна говорити “дуже дякую” або “велике дякую”? – нерідко чуємо “дуже дякую”. Чому так говорити не можна?
Як правильно відповідати на подяку? – тип відповіді на «Дякую» визначається тим, за що людина дякує. Розглядаємо різні варіанти.
«Крайній» чи «останній»? Який прикметник слід вживати.
Історія гасла «Все буде Україна!». У гасла «Все буде Україна» є конкретний автор. Коли та при яких обставинах народився слоган «Все буде Україна!».
Нищимо «мовний бур’ян»: росіянізми, кальки та суржик.
І не мова наче, та й не «язык» нібито… Що ж воно за таке? Що таке суржик в українській мові та звідки його корені.
Чим замінити кальковане «З тих пір»? «Досі» чи «Відтепер»?
Як правильно просити вибачення? «Перепрошую», «вибачаюся», чи «приношу вибачення»? Яка із форм правильна?
Коли вживаємо –СЯ, а коли –СЬ? В яких випадках в дієсловах треба писати –СЯ, а в яких –СЬ.
«Я відразу відчуваю відразу». Як уникнути такого каламбуру? До вживання у мовленні прислівника «відразу» через омонімію з іменником «відраза» у знахідному відмінку дехто ставиться обережно. Чи можна замість прислівника «відразу» використовувати інший прислівник «одразу»?
Як правильно відповісти на питання «Котра година?» Позначаймо, друзі, час правильно! Цінуймо його, адже як вчив нас Григорій Сковорода: “З усіх утрат утрата часу – найтяжча”!
У чому різниця між «м’яким знаком» та «апострофом»? Апостроф – не літерний, графічний знак, який не позначає звука. Він в абетці – відсутній. Ь — літера, що не має звука. Її позиція в абетці – 31.
П’ять правил вживання апострофа. Як пов’язаний апостроф із мавпою на кличку Буф?
Правила НЕ вживання апострофа. «Сюрпризи» апострофа – коли апостроф не потрібен.
Правила написання м’якого знака в українській мові. Вивчаючи апостроф, ми познайомились з «мавпою Буф». Тепер дізнаємось, яким чином м’який знак пов’язаний з прісноводною рибою родини коропових під назвою “лин”.
Як запам’ятати складні випадки наголосу в українській мові.
Що таке фемінітиви? Знайомимось із фемінітивами. Як правильно сказати: «фотографка», «фотографиня», чи «фотографеса»?
«Курити цигарки» чи «Палити цигарки»?
Чому не можна «гарно виглядати»? Найпоширеніші помилки вживання дієслова «виглядати».
Коли ми любимо, а коли – кохаємо? В українській мові давно співіснують два близьких поняття – “любов” і “кохання”. Дискусії та суперечки щодо їхніх значень, як абстрактних речей, не вщухають і донині.
Романтичні почуття через фразеологізми. Українці – не тільки сердечна нація, але й охоча до кокетування.
Як освідчитися, щоб одружитися. Про помилки, яких українці припускаються найчастіше, коли говорять про любов або кохання.
Як правильно, «любові» чи «любови»? Невеличкі «секрети» іменників третьої відміни.
Що надає звертанням національної колоритності. В українській мові форми звертання виражаються у кличному відмінку, який був надовго вилучений, і повернувся лише в 1990 році.
Коли пишемо «півлітра», а коли – «пів літра»? Як, згідно з чинним правописом, пишуться сполуки з -пів, -напів, -полу?
Чи є слово «хороший» росіянізмом? Чи буває «хорошою» погода, чи можна налагодити «хороші» стосунки, чи є серед нас – «хороші» українці?
Топменеджер у супермаркеті дав архіважливе флешінтерв’ю. Правила написання складних слів з іншомовними компонентами тепер дуже прості й зрозумілі!
Чому посмішка не може бути приємною? Науковці ще й досі не визначилися, усміхається чи посміхається Джоконда видатного Леонарда да Вінчі. У чому полягає різниця між усмішкою та посмішкою.
Оксиморони. Чи може бути крига гарячою, а тиша дзвінкою? Знайомство з оксиморонами. За допомогою оксиморонів у мові поєднуються ніби несумісні, протилежні за змістом, контрастні поняття, які разом створюють нове уявлення.
Користуватись успіхом чи мати успіх? В українськiй мовi дiєслова «користуватися», «користатися», «користати» мають вужче поле застосування, ніж російське «пользоваться», тому, вживаємо їх правильно.
Там, де росіяни кажуть «у меня есть», українці вживають «я маю». Дієслово «мати» напрочуд гнучке і разом з тим просте слово, яке неважко запам’ятати і правильно вживати в повсякденному житті.

У чому відмінність між словами сподіваюсь/надіюсь. В яких випадках ми сподіваємось, а коли – надіємось, чи маємо надію. Слова «надіятись» і «сподіватись», дарма, що є дуже близькі одне до одного за змістом, мають деяку нюансову різницю.
Як правильно: п’ятдесяти чи п’ятидесяти; п’ятисот чи п’ятсот? Числівники – дуже непроста тема. Ми робимо чи не найбільше помилок, вживаючи числівники у своєму мовленні. Вчимося на простих прикладах правильно вимовляти та відмінювати числівники.
Як правильно – з “вісьма друзями” чи з “вісьмома друзями”? Числівник «ОДИН» на відміну від інших кількісних числівників, має форму роду і числа (один-одна-одне-одні), також – про числівники “шість”, “сім”, “вісім”.
Особливості відмінювання числівників «сорок», «дев’яносто» й «сто». Про історію походження числівників «сорок» і «мільйон».
Купити чотири книги, але купити чотирьох котів. Чому так? Відмінюємо числівники «два», «три», «чотири».
Як правильно – «двокімнатна квартира» чи «двохкімнатна квартира»? В яких випадках слід вживати числівникову основу «дво-, три- …», а в яких – «двох-, трьох-…».
Особливості відмінювання складених кількісних та складених порядкових числівників. «Шістьмастами», «Шістьомастами», «Шестистами» – який з цих варіантів неправильний?
Збірні числівники – що це таке? Як їх правильно вживати. Чому штанів може бути «двоє», а дівчат – ні? Знайомтесь – збірні числівники.
Нецензурна лексика під кутом зору мовознавства. У чому різниця та що спільного в лихослів’ях, матюках, недрукованій лайці, нелітературних висловах, ненормативній лексиці.
Що таке плеоназми або зайвослів’я? Плеоназми в літературі, публіцистиці й побутовому мовленні. Коли вони корисні, а коли – ні?
Різниця між чашкою і кухликом, філіжанкою і горнятком, склянкою і стаканом.У чому найбільше смакує кава: у чашці, філіжанці, кухлику чи горнятку?
Правопис префіксів «с-», «з-». Як допомагає «Кафе ПТАХ» з правописом префіксів «с-», «з-». Сфотографувати чи зфотографувати? Зламати чи сламати? Безхмарний чи бесхмарний? «Секрети» правопису префіксів «с-», «з-», та «роз-», «без-».
Чому в Україні не має бути «учбових закладів»? Куди українці вступають (чи поступають?) – до ЗВО/ВНЗ/вузу чи, може, – виша?
Чому не можна заставляти займатись українською мовою? У розмовній мові слово “заставляти” можна почути у значенні “примушувати”. Чи правильно це?
Коли слід вживати слово «закрити», а коли – «зачинити», «замкнути» або «згорнути»? Слова вiдкривати й вiдчиняти часто вважають за синонiми, нiби вони означають одне й те ж…